Середня тривалість уроку для дітей дошкільного віку, не повинна бути більшою ніж 20-25 хвилин. В цей час необхідно максимально урізноманітнити інформацію що подається, щоб як найдовше утримувати увагу дітей. Для правильного малювання в цьому віці необхідно ввести поняття обстеження образу, який збирається малювати дитина. Якщо в 4 роки увага загострювалась на таких простих поняттях, як форма, колір, певна особливість предмету, то в 5-ти річному віці вже слід говорити про більш досконале дослідження об’єкту з усіма тонкощами. Необхідно виробити навики у дітей виділяти основну деталь, від якої залежить весь малюнок (звірі – починати з тулуба; дерево – зі стовбура). Часто діти починають малювати спочатку другорядні частини малюнку (звірів з голови та інше), а потім основні. І , як наслідок, малюнок не є пропорційно розташованим, виходить за краї листа.
Незалежно від вікової категорії для того, щоб діти змогли намалювати предмет, пропонуємо спочатку дорослому показати як обвести предмет по уявним контурам, потім запропонувати так само зробити дітям, а надалі повторювати завжди перш, ніж приступати до зображення предмету. Це дасть змогу визначити форму, розміри, особливості предмету. Для вірного та зрозумілого зображення дітям необхідно спочатку добре роздивитьсь предмет, вислухати пояснення що до предмету, спостерігати. Якщо ми говоримо про автомобіль, то необхідно дітям зауважити, що він має заокруглену форму, гострі кути відсутні, колеса невеликі у порівнянні із розмірами самої машини. Нехай діти за вами повторюють рухи, ніби ми обводимо автомобіль. При зображенні на будь яку тематику з дітьми необхідно розбирати предмет до тих пір, доки діти самі, без допомоги дорослих не зможуть уявно (в повітрі) обвести контури предмету. Таким чином закріплюється особливості предмету у руховій пам’яті і надалі юні художники зможуть намалювати предмет з найменшою кількістю помилок. Для тренування дітям пропонують намалювати вже знайомий предмет, який діти вже розбирали по контурам та малювали, але ускладнюють завдання не показуючи самого предмету. Діти зображають, а далі самі ж, роздивляються свої малюнки, порівнюють з натурою і визначають, яких помилок припустилися.
Заняття, побудовані за вищезгаданими правилами, розвивають у дітей не тільки зорову пам’ять, а й уважність та спостережливість, а також уяву та творчість. З часом прийде навик виділяти головне, правильно бачити пропорції, відчувати кольори. Якщо раніше діти малювали окремі елементи, то тепер ми можемо задавати сюжет, а діти, без прикладу, зможуть самі зобразити малюнок.