У міру дорослішання дитини, батьки вирішують питання «чи необхідно віддавати малюка в садок?» Якщо, так, то, як уникнути труднощів і як налаштувати дитину до таких змін? Саме такі питання або подібні до них, виникають у більшості батьків щодо дитячого саду. Щоб знайти відповідь, деякі мами і тата вдаються до порад своїх друзів, батьків та інших доброзичливих родичів. Результат таких консультацій не завжди розкриває суть, скоріше навпаки, є перешкодою у прийнятті необхідного рішення. Тобто, з одного боку радять взагалі не віддавати дитину в дитячий садок, а якщо і віддавати, то тільки перед самою школою. З іншого, розповідають про те, що «чим раніше» ви це зробите, тим краще буде для дитини і для Вас. Як вчинити, кого послухати?

Найбільш правильним радою можна з упевненістю назвати рада фахівця — дитячого психолога.
Не секрет, що практично всі психологи сходяться на думці — що відвідування дитячого саду так само необхідно для дітей, як і навчання в школі. Єдина відмінність — в школу приймають з точно зазначеного віку, а от у садок … необхідно визначитися самим батькам. Адже, є діти дуже товариські і перебування в садку (незважаючи на маленький вік) для них є свого роду святом. Буває навпаки, дитина плаче ще до того, як переступив поріг дитячого закладу. Всі діти різні і відповідно підхід до них теж різний. Як визначити готовність малюка до дитячого саду?

Дитячі психологи радять звернути увагу на:

• темперамент дитини;
• характер дитини.

Поєднання двох цих критеріїв дозволяє визначити «детсадовській» вік дитини.

Хто твій малюк за темпераментом?

У дитині з перших днів життя видно закладений «матінкою-природою» темперамент. Він, як і характер не піддається перероблення. Його видно в людини у всьому — у спілкуванні з іншими людьми, темпі мови, реакції мислення і навіть міміці. Темперамент — це особлива реакція нервової системи на різні зовнішні і внутрішні подразники, наприклад на голос людини, біль, відчуття голоду, різні бажання, поведінка будь-кого і т.д. Дитячий сад, все, що пов’язано з ним і всі, хто там знаходяться, можна сміливо зарахувати до «причин» прояви темпераменту. Сприйняття дитиною нової обстановки, нових людей залежить в більшій частині від темпераменту. Спостерігаючи за своїм малюком, Ви зможе легко розпізнати його темперамент. Хто він — меланхолік, флегматик, сангвінік або холерик? Такий підхід до справи дозволить батькам легко визначитися з готовністю дитини до дитячого саду.

Якщо Ваша дитина

меланхолік — його основні якості, притаманні по життю — це недовірливість, замкнутість, часто нерішучість у вчинках, поведінці. Властиво песимістичний настрій і бажання бути завжди в оточенні уваги і турботи з боку близьких. Все нове йому не треба, тим більше новий дитячий колектив. Йому досить домашньої обстановки і мами поруч. Перехід на інший режим дня, харчування сприймається в «багнети».
Порада: найкраще дитини-меланхоліка віддавати в дитячий сад перед самою школою (4-6 років). Якщо, звичайно, є така можливість. Незважаючи на його небажання і капризи вранці, для малюка дуже важливо отримати досвід спілкування зі своїми однолітками і навчитися бути самостійним, без допомоги мами.
Яка потрібна допомога? Категоричне звернення не прийнятно і налаштує на негативні дії. Головне у підготовці до дитячого саду — приємне спілкування, спрямоване на зацікавленість в майбутню подію.
флегматик — такого дитину можна назвати «тихонею» в повному сенсі цього слова. Він вміє сам грати, ніколи не показує своїх емоцій, не тільки в кращу, але і в гіршу сторони.
Порада: так як дитині-флегматику необхідний час для адаптації до нового місця, найкращий вік для дитячого саду, цього — 2 — 3 роки. У такому віці, дитячий колектив в садочку тільки формується і малюкові з характером «тихо пливу за течією» буде легко влитися в суспільство.
Яка потрібна допомога? Для дітей-флегматиків дуже важливо в такий момент-змін відчувати поруч «рідне». Це може бути улюблена іграшка, домашня піжама, чашка для чаю. Такі «приємні, рідні дрібниці» допоможуть дитині уникнути психологічної замкнутості і проявити себе в колективі більш активно.
сангвінік — діти завжди готові до дитячого саду. Їм з народження дано бажання з радістю пізнавати все нове, бажання спілкуватися і любити всіх хто оточує їх. Вони завжди в «центрі» всіх подій і виявляють себе як лідери і заводія Швидко схоплюють будь-яку інформацію.
Порада: дитячий колектив для сангвініка є справжньою радістю. Тому, чим раніше Ви віддасте такої дитини в садок, тим щасливішим він буде себе почувати.
Яка потрібна допомога? Головна Ваша задача — знайти дитячий садок з «захопленням». Чим більше буде в ньому цікавого — художній ухил, фізкультурний, музичний, тим не нудніше буде почувати себе дитина. При такому «розкладі» малюк буде прагнути в дитячий сад.
холерик — діти швидше неспокійні. Постійно провокують конфліктні ситуації, не люблять сидіти на одному місці. Одним словом їх активність часто називається дорослими «пустощами», а самих дітей величають «баламута». Все нове для них не страшно.
Порада: не дивлячись на дитяче безстрашність у холериків, найоптимальніший вік для садка — 3-4 роки. Чому? Вік, який вже дозволяє таким дітям навчитися усвідомлювати свої вчинки і бути за них відповідальними.
Яка потрібна допомога? Володарів такої невгамовної енергії краще не лаяти. Що дано природою, того не «вигубиш». Часто, малюк сам розуміє, що надходить не правильно, але зупинитися не може. Мета дорослих — «завантажити» дитини корисними справами для виходу енергії в потрібне русло.
На що показує характер?
Крім темпераменту, на готовність до дитячого саду дитини впливає і характер. Психологи відзначають чотири типи характеру:

діяч — діти активісти, фізично добре розвинені, завжди прагнуть до спілкування. Вік для дитячого садка — 1,5-2 року. Проблеми — швидко все набридає через нудьги, яка з’являється унаслідок вже всього їм звіданого. Рішення — постаратися вихователю постійно забезпечувати такій дитині нові доручення.
оратор — діти, пристають до всіх із запитаннями «що, де, коли?». Їм подобається спілкуватися, спілкуватися і ще раз спілкуватися. Самі самостійно висловлюють свою точку зору. Для них говорити, значить, жити повноцінним життям. Вік для дитячого саду — 3-4 роки. Можливі проблеми — через такий балакучості, не буде в садочку можливості достатнього спілкування. Рішення — батькам необхідно щовечора більше розпитувати дитину про все, що трапилося протягом дня.
слухач — діти не балакучі, але зате любителі послухати. Легко запам’ятовують будь-яку інформацію, мають гарну пам’ять і правильно поставленою мовою. Вік для дитячого саду — 5-6 років. До зазначеного віку, такі діти не потребують дитячому колективі. Їх влаштовує домашня обстановка. Можливе проблеми — бажання пізнавати інформацію і в той же час горе. Рішення — навчити малюка слухати не тільки дорослих, а також своїх однолітків. Вечорами розпитувати про події за день.
глядач — часто нікого не чує, але зате добре сприймає візуально. Любить різноманітність, тобто зміну «кадрів». Тому, в основному грає не на одному місці. Вік для дитячого саду — 2-4 роки. Можливі проблеми — діти-глядачі бояться уваги, опинитися в «центрі». Рішення — вихователю постаратися не акцентувати увагу оточуючих на таку дитину. Його роль — колективна.
Все нове завжди сприймається людиною, незалежно від віку «болісно». Щоб адаптація пройшла нормально, головне — допомога оточуючих, їх розуміння, з урахуванням характеру і темпераменту «адаптується».

Авторство: Анжеліка Кузьміна спеціально для mamium